Віталій Мосейчук у своїй «Книзі Маразмів України» сьогодні опублікував черговий маразм в сфері інтелектуальної власності.
Але на наш погляд, автор статті не уважно читав закон “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” та Цивільний кодекс.
Аналогічно їх читають і роботодавці винахідникам.
Тому будьте уважними!
Коментар до статті див. нижче.
----
Службовий винахід, корисна модель — це винахід, корисна модель, створені працівником у зв'язку з виконанням трудового договору або договору замовлення. Діючі патентні закони віддають право на об'єкти, створені у зв'язку з виконанням трудового договору, роботодавцеві, зокрема цій несправедливості присвячено статтю 9 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” . Хоча вже існує законопроект, який віддає право на отримання патенту на службовий винахід, корисну модель роботодавцю та винахіднику спільно. Це наблизить нас до цивілізації, покращить життя вчених та інженерів, які були рабами системи з радянських часів (цікаво знати, що в СРСР (РФ) з 1919 по 1968 рік взагалі не було поняття інтелектуальна власність, а поняття патенту на винахід стало досягненням незалежності, в СРСР існували авторські свідоцтва).
В підсумку винахідники не може на власну користь одразу використати винахід, ним створений, навіть якщо роботодавець ним не займається і "поклав у шухляду". Навіть якщо роботодавець не побажає отримувати патенту, а патент отримає за свої кошти автор (роботодавець може тримати в секреті розробку аж 4 роки(!) як конфіденційну інформацію), у роботодавця залишається переважне право на отримання ліцензії.
Невеликий вихід є в тому, що патентовласник зобов'язаний надати дозвіл на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка при невикористання цих об'єктів в Україні протягом трьох років від дати, наступної за датою державної реєстрації прав інтелектуальної власності на них або від дати, коли їх використання було припинено. У цьому випадку будь-яка особа при умові відмови власника прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на їх використання. Якщо володілець патенту не доведе, що факт невикористання зумовлений поважними причинами, суд може винести рішення про надання дозволу на використання заінтересованій особі з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику прав (частина перша статті 30 Закону України “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі”).
Віталій МОСЕЙЧУК
http://www.marazm.org.ua/osvit/24_84.html
----
Варто звернути увагу на п.3 ст. 9 Закону:
Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.
Зазвичай такі угоди не підписувались… Очевидно, при бажанні винахідник завжди може оскаржити видачу патенту.
Ще один цікавий момент за Цивільним кодексом (Стаття 429):
2. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічно Стаття 430:
2. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений за замовленням, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.
Тобто закон “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” потребує узгоджень з Цивільним кодексом України.
Також варто звернути увагу на Статтю 428 ЦКУ:
Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. У разі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.
Автор, винахідник завжди має пам’ятати про Статтю 1112 ЦКУ:
4. Умови договору про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності, що обмежують право творця цього об'єкта на створення інших об'єктів, є нікчемними.
Та Статтю 1113 ЦКУ:
3. Умови договору про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, що погіршують становище творця відповідного об'єкта або його спадкоємців порівняно з становищем, передбаченим цим Кодексом та іншим законом, а також обмежують право творця на створення інших об'єктів, є нікчемними.
Євген Рудницький
